Головна | Реєстрація | Вхід | RSSСереда, 18.09.2019, 10:41
Пархомівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Краснокутської районної ради Харківської області

Меню сайту
Захист прав дитини
Національна дитяча гаряча лінія
Точний час

Зустріч з воїном АТО

Мамо, я не вернусь

Ведучий 1 Лінійку, приурочену пам’яті загиблим у зоні АТО оголошую відкритою.

(Гімн України)

Ведучий 2 Слово надається заступнику директора з навчально-виховної роботи Карабуту А. Г.

Директор  Шановні вчителі, учні, запрошені! Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття.

Ведучий 1 І саме тут, сьогодні, скажемо «Люди, бережіть серця свої, щоб не стали каменем! Розбудуйте в душах Божий храм, щоб не повторити великий гріх!»

Ведучий 2 Ми з вами вшановуємо пам'ять героїв різних історичних подій: Голодомор 1932-33рр, Битва під Крутами, Бабин Яр. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни.

Учень 1

Моя хата не скраю
Тому і вмираю  я за Україну,
ЇЇ честь та славу.
Пробач мені, мамо, що тебе покидаю,
Бо мушу йти на війну
Проти осатанілої зграї.

 Хто зна, чи вдасться мені тебе ще побачить
Та я сподіваюсь,
Що одного ранку прокинешся
Та й мене пробачиш.

Учень 2                          
Пробачиш та й заплачеш,
Сліз не жаліючи, обмиєш ти ними усю Україну,
Україну нову, сильну,
В якій брат за брата 
Йшов під кулі навпростець,
Не боячись ката.
Ти подивишся навколо- 
Все не так, як було.
Хоч мене й немає поруч
Знай, що я, сумую…

Ведучий 1 Кожен боєць із АТО, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну.

Учень 3             

Під прапором стояли – під прапором й спочили.
Прийми, о Господи, своїх синів!
За України волю їх убили
В шалений жар тривожних днів.
 

 

Учень 4               
Та ми усі від Бога люди.
Живем надіючись, не боючись.
Чи ми запам’ятаєм, чи забудем,
Як наш народ топтали, сміючись?

Учень 5                          

Мамо, я живий, лиш закриті очі....
І серце не б`ється, не вирує кров...
Ти тільки не плач, знай - всі дні і ночі
Я буду поруч - в грудях, де живе любов!

Учень 6                       
Ти пробач мене, мамо, за гіркії сльози,
За ту біль, і той жаль, що я наробив.
Я ж хотів лише миру, добра і свободи...
А мене за це ворог безжалісно вбив.

Учень 7                          
Не жалій, моя нене, що я не вернуся,
Не кляни ворогів! Нехай судить їх Бог!
Я для тебе сьогодні з небес посміхнуся,

Ти лишень свої очі здійми до зірок! 

Ведучий 2 Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у АТО. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі.

Ведучий 2 Ми закликаємо вас сьогодні згадати усіх героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.

Ведучий 1 Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов   від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

Учень 8

 У нашій пам'яті Ви назавжди лишились,
Історія одна, і Ви - її частина.
Ви тільки знайте, браття, ми за Вас молились,
І молимось: за Вами - ненька Україна! 
Вже не повернеться додому той хлопчина,
Що його вчора тільки мати відпустила,
Поцілувала, тихо мовивши: "Іди, дитино,
За щастя України, бо вона - єдина".
Казала мати берегти себе. Але даремно,
Бо хлопець був готовий йти безстрашно,
Аби лише країна, котру так кохав страшенно,
Не стала на коліна, а боролася відважно.
 

 

Учень 9                          
Хлопчина вірив, що колись, одного ранку,
Відкривши очі, він відчує повну волю.
Але та куля, в день зимовий, на світанку,
Перехопила подих та змінила долю.
Хлопчина вірив, що колись, одного дня,
Розкаже син йому, як любить Батьківщину.
Хіба він знав, що борючись за це щодня, 
Все доведеться відпустити в мить єдину.
Так. Той хлопчина, він не знав тоді,
Що нелюд пострілом прицільним забере життя.
І браття хлопця, українці, у біді,
Заплачуть, відпустивши тіло в небуття.
 

Учень 10                         
Але ж душа, душа Героя вічно лине!
До тебе наші сльози, молитви, зізнання!
Повір, хлопчино, наша пам'ять не загине,
Як і омріяні тобою  воля та кохання.
Небесна сотня. Прапор. Чорна стрічка.
І сльози, бо ти, хлопче, словом вже не з нами.
Але в думках  ти поруч, і не згасне свічка,
І линуть буде "Слава Україні!"  над ланами.
 

Ведучий 2 Пробач мені, мамо, що одягнув тебе у чорную хустину.

                   Ти віддала мене взамін за нашу рідну, вільну, чесну Україну.

 

Ведучий 1 Героям АТО, впавшим мертвими за світле майбутнє України, присвячується хвилина мовчання.

(Хвилина мовчання)

Ведучий 2 На нашій лінійці присутній гість – учасник АТО, який знаходиться зараз у відпустці і скоро знову відправляється в зону бойових дій.

Ведучий 1 Слово надається Середі Юрію Андрійовичу.

Ведучий 2 Лінійку, приурочену пам’яті загиблим у зоні АТО оголошую закритою.

(Гімн України)

Ведучий 1 А ми вам бажаємо всім світлих днів і нехай вам щастить. Дякуємо за увагу!

           гурт «Лілея»        (Пісня «Наша Україна»)
 

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Вересень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Корисні сайти
Блоги вчителів

Пархомівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів